“Наша країна отримала європейські механізми підтримки суб’єктів господарювання в забезпеченні протипожежного захисту”

Цікава ситуація вимальовується на українському ринку. З одного боку, до кінця нинішнього року накладено заборону на перевірки. Отож мораторій нібито діє, проте й ревізійні заходи тривають. Від­повідно до заздалегідь складених планів перевірок. Водночас національний ринок, схоже, все більше схиляється до європейських норм і стандартів. Одна з них – відмова від будь-яких перевірок, скажімо, на ниві пожежної безпеки. Подейкують, буцімто держава від цього процесу поступо­во відходить, так би мовити, назадній план. На передовій залиша­ються лише суб’єкти господарювання, підрядники, страхові компа­нії й так звана третя сторона. Хто вона? Її функції?

–        Вячеславе Валентиновичу, розпо­чнімо розмову з такої собі імпортної абревіатури ISO 17020. Що вона озна­чає?

–        Так позначають європейський стан­дарт І50/ІЕС 17020:2012. Він установлює вимоги до діяльності різних типів орга­нів, що здійснюють інспектування. Стан­дартом, зокрема, прописані вимоги сто­совно неупередженості та незалежності, конфіденційності, а також до персоналу та технічних засобів і устаткування, які використовують під час інспектування. Також ним передбачено вимоги щодо організації самого процесу інспекту­вання, побудови системи менеджменту (так звана система контролю якості) та процесу розгляду скарг і апеляцій. Для замовника орган інспектування мусить забезпечити повну відповідальність за надані послуги (в тому числі й фінан­сову), конфіденційність та неуперед­женість. Фінансову відповідальність, зрозуміло, можливо забезпечити лише за допомогою страхових компаній або за наявності власного резервного фонду, за рахунок якого в разі допущеної під час інспектування помилки можна покрити завдані замовнику збитки.

Європейський стандарт, можна ска­зати, стоїть на сторожі інтересів замов­ника, забезпечує мінімізацію можливих некваліфікованих і неупереджених дій з боку органу з інспектування.

–        Оцінка відповідності. Розтлумачте, будь ласка, значення цього словоспо­лучення?

–        Десятого лютого цього року набув чинності Закон України “Про технічні ре­гламенти та оцінку відповідності”. Ним законодавець встановив порядок роз­робки, прийняття та застосування тех­нічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки від­повідності. Документом визначено два види оцінки відповідності. Це – оцінка відповідності вимогам технічних регла­ментів та добровільна оцінка відповід­ності. Тобто в разі прийняття технічного регламенту, яким визначено характерис­тики продукції або пов’язані з ними про­цеси, проведення оцінки відповідності є обов’язковим. У інших випадках про­водять добровільну оцінку відповіднос­ті на умовах, визначених договором між заявником та органом з оцінки відповід­ності. До оцінки відповідності належать випробування, сертифікація та інспекту­вання. Закон вніс зміни до низки інших законів. У тому числі – й до Кодексу цивільного захисту України, де статтею 46 визначено, що оцінку відповідності проводять і в сфері цивільного захис­ту. Тобто замість прийомок і перевірок (окрім деяких випадків), здійснюваних ще з часів колишнього СРСР, передбаче­но процедуру оцінки відповідності.

–        Міжнародний стандарт ІSO/ІЕС 17020:2012 визначає кілька типів ор­ганів інспектування. Найвища за рів­нем відповідальності – третя сторона. Що вона собою становить? Які кон­кретні функції на неї покладено?

–        Візьмімо, приміром, завод із вели­кою розвиненою структурою. На ньому можуть утворити орган з інспектування, який виконуватиме роботи з інспекту­вання лише в своїй головній організації. Такий орган також повинен забезпечи­ти виконання вимог щодо недопущення персоналу до діяльності, яку інспек­тують, незалежне підпорядкування та інше. А от орган з інспектування, яким є третя сторона інспектування, мусить бути абсолютно незалежним як од дер­жавних органів, так і будь-яких комер­ційних структур. Тобто стояти осторонь конфліктів інтересів.

Якщо третя сторона має дозвільний документ від Національного агентства з акредитації України, вона не має права монтувати системи, розробляти проек­ти протипожежного захисту, проводити експертизу проектної документації й таке ін. Інакше контролюючий орган (НААУ) анулює акредитацію. Одним словом, ство­рено систему недопущення конфлікту інтересів.

–        Даруйте, але наскільки та третя сторона може бути незалежною в кра­їні тотальної корупції, хабарництва? Здається, все прогресивне у нас дово­лі легко перетворити на негатив.

–        Україна стала на європейські рейки. На цьому шляху ро­бить перші дещо невпевнені кроки. Усе нове дається непросто. Та все-таки треба впевнено торувати саме цю дорогу. Вона, до слова, пов’язана з процесом ліквіда­ції корупційних виявів. Судіть самі. До­недавна в нас один орган контролював, приймав системи до роботи, видавав ліцензії та робив ще багато чого такого. Одне слово, всі функції, покладені на одну особу, сприяли корупційним ви­явам, бо виникав конфлікт інтересів. У нашому ж випадку всі згадані функції, так би мовити, грамотно розподілено.

–        У принципі, не погодитися з та­кою логікою аж ніяк не можна. Про­те треба дивитися в корінь: на ринку працюють одні й ті самі люди. Учора – інспектор держпожнагляду, сьогод­ні – підприємець. Залишилися міцні й непорушні зв’язки. За бажання, мож­на завжди домовитися…

–        Розумію, що вас непокоїть. Але ква­плюся запевнити: ці процеси успішно регулюють. Насамперед – відповідальніс­тю. А по-друге, розподілом контрольних функцій. Приміром, найнята замовником монтажна організація неякісно виконала роботу. Орган із інспектування, м’яко ка­жучи, закрив на неподобство очі. Висно­вок зробив на користь монтажної органі­зації, яка, мовляв, “успішно” впоралася із поставленим завданням. Повірте, музика недовго гратиме на полі недобросовісних виконавців. Їхнє шахрайство буде розкри­то. Скажімо, під час планової перевірки працівниками держнагляду, або, не дай, Боже, в разі пожежі, коли система не спра­цює. Тоді третій стороні не уникнути не лише фінансової відповідальності; вона може позбутися й акредитації. І, повірте, поновити її буде практично неможливо.

–        Яким чином вона може бути при­тягнута до відповідальності за заподі­яну шкоду?

-Дуже просто. По-перше, як уже казав, орган з інспектування повинен застраху­вати свою діяльність. Ще одна з вимог до третьої сторони – залучення кваліфікова­них фахівців. Насамперед, вони повинні мати фахову освіту, досвід роботи в цій сфері, а також відповідний сертифікат. Документ видають на підставі підтвер­дження фінансової відповідальності. Себто особа, котра має такий сертифікат, страхує власну відповідальність. Між ін­шим, експерти можуть бути трьох катего­рій – провідний, першої та другої.

Провідний експерт інспектує об’єкти будь-якої категорії складності. Окрім того, має право брати участь у судових засідан­нях, розгляді складних спірних питань. Експерт першої категорії має право на ви­конання відповідних робіт щодо об’єктів будівництва класу наслідків (відповідаль­ності) СС2 (середні наслідки), другої-до­пускають до інспектування об’єктів будів­ництва класу наслідків (відповідальності) СС1 (незначні наслідки).

Між експертами розподілено й відпо­відальність. Приміром, провідного за­страховують на шість мільйонів гривень. Якщо помилка експерта потягнула за со­бою якісь негаразди, він може їх покрити за рахунок згаданої вище суми.

–        Звідки такі кошти?

–        Їх надає страхова компанія, яка стра­хує відповідальність за заподіяну шкоду.

–        Вячеславе Валентиновичу, очо­лювана Вами фірма на ринку України працює третьою стороною від вересня 2015 року. Термін незначний, та все ж хотілося б дізнатися, які конкретно роботи виконали її працівники.

–        Маємо філії та представництва в ба­гатьох регіонах країни. У нас працюють досвідчені фахівці. Практично в усіх за спиною – чимало років роботи в службі держпожнагляду. Пройшли додаткове навчання, отримали сертифікати, біль­шість – найвищого рівня. Як на мене, наданими нами послугами суб’єкти гос­подарювання цілком задоволені. У кож­ному разі всі організації, які звернулися вперше, продовжують і надалі з нами плідно співпрацювати.

До нас звертаються організації, які монтують пожежну сигналізацію, систе­ми пожежогасіння, здійснюють вогнезахист й т. ін. Також виконуємо технічний нагляд у будівництві. Це, скажу, доволі корисна річ для замовника. Позаяк еко­номить чималі кошти, водночас отриму­ючи гарантований позитивний результат на виході.

Якщо ж запрошують на стадії завер­шення робіт, недоліків зазвичай виста­чає. Після їхнього усунення здійснюємо повторне інспектування. Таких акцій, до слова, може бути кілька.

Зазвичай у подальшому організація значно менше допускає помилок, адже її люди навчаються. Тому наші зустрічі за­вжди корисні.

–        І наостанок розкажіть, які доку­менти представник органу добровіль­ного інспектування вручає замовни­ку?

–        Робота із замовником розпочинаєть­ся зі складання програми. У ній вказують тих, хто бере участь од замовника та тре­тьої сторони. Також докладно розписують заходи, які потрібно здійснити, дії пред­ставника замовника. Усе скріплюють під­писами й печаткою. Далі – робота. Кін­цевий результат – звіт. У разі виявлення недоліків третя сторона складає протокол невідповідностей. У ньому прописують процедуру усунення. Погоджують із за­мовником. Визначають час, обумовлюють, що для цього треба. Згодом здійснюємо перевірку з усунення недоліків. Фіксуємо відповідний стан об’єкта.

Водночас третя сторона має повнова­ження на підписання акта підтвердження відповідності (згідно з додатком Ж ДБН В.2.5-56) та видачу акта технічного об­стеження будь-якої системи протипожеж­ного й техногенного захисту. Окрім того, за бажанням власника об’єкту, орган ін­спектування може видати свідоцтво від­повідності на змонтовану систему, що дає замовнику гарантії її працездатності про­тягом усього терміну дії свідоцтва.

Підсумовуючи нашу розмову, зауважу: в разі залучення акредитованого органу з інспектування до оцінки відповідності замовник отримує підтвердження пра­цездатності змонтованої системи проти­пожежного або техногенного захисту, відповідність її проектній документації, а також гарантійні зобов’язання (ут. ч. фі­нансові). Окрім того, послуги надаватиме компетентний персонал, неупереджено та з дотриманням конфіденційності. У тому числі орган з інспектування можна залуча­ти до перевірки відповідності системи,яку експлуатують на об’єкті вже деякий час. У такому разі можна подовжити термін екс­плуатації або ж отримати розроблені захо­ди з відновлення її працездатності.


Орган з інспектування акредетовано відповідно до вимог ISO/IEC 17020:2012 в сфері інспектування.

android-chrome-36x36